Слухати ефір ТЕЛЕФОН СТУДІЇ +38(044)239-60-19
00:00
13.12.2017
середа

Радіо для пісень - пісні для радіо! Щогодини на Радіо "Промінь" звучать невідомі факти про пісні у День радіо.

Про історію написання пісні "Два кольори" (музика Олександра Білаша, слова Дмитра Павличка) розповіла донька композитора Леся Білаш.
"Це був з'їзд комсомолу 1964-го року. Олександр і Дмитро сиділи на цьому з'їзді, як делегати, хай вибачають, але слухали не уважно,  тому що їхні творчі душі були зайняті іншими думками. Уявіть, у 64 році вони молоді, красиві чоловіки помічають перед собою яскраву таку,  не можна сказати пляма, а щось таке, знаєте, що виїдає очі.

Це була жіноча хустка, на чорному тлі - червоні великі троянди. Весь вечір вони не могли відвести очей. І у Дмитра Васильовича уже зароїлося, ось він уже почав щось складати, щось червоне – то любов, а чорне то журба.

Він каже, Сашко, по-моєму може вийти дуже гарна пісня, от послухай у мене такі рядки. Подивися, продовжує він, та я вже це поїдаю очима, що ж там за молодиця, треба ж подивиться, а то була теж делегатка Люба Молдован, до речі  якась там ударниця, передовиця і вони потім знайомилися з нею, але от саме її хустка, привернувши увагу, дала поштовх до того, щоб написалася ця пісня.

А ці двоє втекли з цього з'їзду, поїхали у Ворзель, це тепер, як база відпочинку, раніше це осередок був, де працювали композитори у тиші, спокої, або навпаки, коли вони всі там гуртувалися і Олександр Іванович мав там свій улюблений котедж 2 поверховий. І він, звичайно, потяг Дмитра Васильовича з собою.

Перший рядок був уже зроблений, навіть перший куплет і Олексадр Іванович зразу ж усівся за рояль, а його відправив, там ще був такий будиночок, де завжди зупинявся Платон Майборода. І от він Дмитра Васильовича закрив, сам закрився у своєму будинку і почалася творчість при тому, що, як кажуть, в муках нічого не народжувалось все було спонтанно, з радістю, з любов'ю, бо відчувався цей вогонь творчий. - Згадала Леся Білаш.