Слухати ефір ТЕЛЕФОН СТУДІЇ +38(044)239-60-19
01:39
23.08.2017
середа

Гостем програми "Український рок-н-рол" 14 квітня був продюсер та лідер музичного проекту Postsense Євген Павлюковський

Євген Павлюковський / Фото сайту postsense.net
Коли я не створюю музику, то не відчуваю домовленості з собою. Енергія має знаходити свій природній вихід, - Євген Павлюковський
В студії працює ведуча радіо "Промінь" Ольга Смоляр.

Ольга Смоляр: В Postsense часто змінюються музиканти. Чому так трапляється?

Євген Павлюковський: Ми позиціюємо себе не як гурт, а як проект. В музиці Postsense бере участь багато запрошених музикантів. Звичайно, ми не концертуємо таким великим складом. На сцені ми обмежуємося чотирма або п'ятьма музикантами.

Ольга Смоляр: Ваш перший альбом "Пити по краплі" був досить важкий, а нові композиції стали дещо м'якшими. Це відбувається свідомо?

Євген Павлюковський: Так. З часу виходу альбому багато чого змінилося, відбулося певне переосмислення того, що і як хочеться робити. Я більше наблизився до того, що я насправді хотів би чути. А стосовно того, чи звучить це більш чи менш "роково" - мене в певний час це питання просто перестало переймати. Єдине, що можу сказати, що новим альбомом ми точно здивуємо наших слухачів. Він не буде схожий на наші попередні роботи. Ми вже другий рік над ним працюємо. Хочеться вірити, що більшу частину роботи ми вже зробили, але, як показує досвід, планувати тут щось дуже важко. Іноді приходить відчуття, що все треба переробити.



Ольга Смоляр: Ви записали останню композицію Existence з джазовою співачкою Лаурою Марті. Вас потягнуло на джаз?

Євген Павлюковський: Ну, композиція ця не така вже і джазова. Вона у стилі танго. Але, дійсно, багато вітчизняних музичних порталів, коли вийшла композиція і про неї почали писати, чомусь віднесли її саме до стилю джаз. Я був трохи здивований і це питання до музичних редакторів окремих сайтів. Але якщо комусь подобається її слухати саме в джазовому трек листі, будь ласка.

Ольга Смоляр: Як виникла співпраця з Лаурою Марті і чи збираєтеся ще щось робити разом?

Євген Павлюковський: Нас познайомила джазова піаністка Наталя Лебєдєва. Я запропонував Лаурі записати пісню і вона погодилася. Нам сподобалося працювати разом. Вона дуже талановита і крім того, що співачка, ще й композиторка. Ми з Лаурою якось говорили про запис ще однієї пісні спільно, але коли це буде, поки сказати важко.

Ольга Смоляр: В інших інтерв'ю ви говорили, що робота над піснею тривала рік. Чому так?

Євген Павлюковський: Пісня ця насправді досить стара, вона в якомусь початковому вигляді пару років пролежала у мне в комп'ютері. Це не пов'язано з музикантами, які над нею працювали. Це пов'язано з певним баченням цієї пісні. І хотілося справді знайти людину, яка зрозуміє цю пісню і зможе правильно донести до слухача її сенс.



Ольга Смоляр: Що вас надихає робити музику?

Євген Павлюковський: Я в певний час для себе з'ясував, що коли я не створюю музику, то не відчуваю домовленості з собою. Енергія має знаходити свій природній вихід - це запорука того, щоб почуватися щасливою людиною.

Ольга Смоляр: Вас часто порівнюють з якимись гуртами чи композиторами?

Євген Павлюковський: Я вже згадував про музичних редакторів. Іноді це дуже фахові і компетентні люди, а іноді - це робиться на поверхнево. І в такому випадку виникають якісь дуже недоречні порівняння. Це не ображає. Музика навіює кожному якісь свої відчуття. Але фахові знання з предмету ніхто не відміняв. З цим у нас трохи проблеми.

Ольга Смоляр: Поділитеся планами на майбутнє?

Євген Павлюковський: Як я вже казав, збираємося записати сингл, допрацювати альбом. А вже дуже скоро можна чекати наше нове відео на одну з останніх композицій.